Вітаємо з 75-річним ювілеем Катерину Петрівну Пархоменко!
Життя – складна і загадкова річ. Можна кожного дня зустрічати людину на вулиці, знати її ініціали, але не знати, що на справді у неї на серці. Тільки взувши її взуття та пройшовши її шлях, можна хоч трошки усвідомити її стан. У кожного своя доля і творцем свого життя є сама людина. Дехто не витримує своїх життєвих випробувань, а є люди, які стійко, по – войовничому, сприймають «подарунки» долі. «Саме про таку людину я б хотіла розповісти» – говорить жителька с.Спаське Миколаївської ОТГ, завідувачка місцевим клубним закладом та бібліотекар Ольга Михайлівна Кузнецова.
«Проживає в нашому селі Спаське, жінка не простої долі, вчителька, пенсіонерка Катерина Петрівна Пархоменко. Закінчивши 10 класів Річанської середньої школи Білопільського району, молодою дівчиною приїхала працювати у село Спаське, навчати дітей. Випало на долю Катерини Петрівни нелегке випробування. В одному класі, на одному ряду навчала учнів 1-го класу, а на другому ряду учнів 2-го класу. Сподобалось Катерині Петрівні село, люди, а головне робота з дітьми. Незабаром і пара для неї знайшлася, місцевий хлопець Анатолій запропонував руку і серце. Відлунало весілля. Проживали разом із свекрухою Федорою, свекрушиною сестрою Поліною та її сином Віктором. Склалось так, що потрібно було будувати свій будинок. Народився первісток Сергій, та ще Катерина поступила навчатися до Сумського педагогічного інституту. Отримала диплом про вищу освіту. Побудували красивий будинок. Народився другий синок Геннадій. Молода пара дуже раділа своїм двом синочкам.
Та раптом чорним, страшним змієм поповзла біда у щасливу сім*ю. Захворів смертельно чоловік Анатолій і раптово помер. Підкосило горе ще зовсім молоду дружину. Залишилась одна без чоловіка з маленькими двома дітьми. Тяжко було жити без коханого чоловіка Анатолія. Але треба було вставати, набиратися сил, виправляти свої крила, лікувати сердечні рани і летіти далі по життю.
Кожне потрясіння залишає за собою свій негативний слід. Так сталося із Катериною Петрівною. Невдовзі перенесла операцію на серці, яку зробили у Київському інституті кардіології ім.. Амосова. І знову день за днем боролася за життя. Не падала у відчай, не стогнала, бо знала що треба було синів у велику дорогу просаджати.
Хлопці повиростали . Освоїли професії. Одружилися. Катерині Петрівні прийшлось пережити ще одну операцію на серці. До самої пенсії вона залишилась вірною своїй професії педагога. Та ще багато негараздів приготувала їй доля. Але вона мужня жінка, яка є великим прикладом для молодого покоління.
Нещодавно Катерина Петрівна відсвяткувала своє 75- річчя. ЇЇ поздоровити приїхали два брати Микола та Іван та сестричка Тетяна. Сини з невістками та онуки бажали миру, довгих років життя та всього найкращого .
Сільський голова, виконавчий комітет і всі жителі громади щиро вітають поважного педагога, неймовірної душі жінку Катерину Петрівну з Ювілеєм. Нехай доля дарує лише солодке життя, в домі панує мир і злагода, а щира посмішка залишається на обличчі ще на довгії-довгії літа!!!