Щодо доцільності та користі компостування

By Published Новини

Переваги та корисні аспекти компостування

    1. Зменшення обсягів відходів
  • Компостування допомагає значно знизити кількість органічних відходів, які потрапляють на звалища. Це зменшує навантаження на сміттєзвалища та утилізаційні системи.
  • Переробка органічних відходів (листя, скошена трава, кухонні відходи) в корисне добриво.
    1. Покращення якості ґрунту
  • Компост містить основні елементи живлення для рослин – азот, фосфор, калій, кальцій, магній та інші мікроелементи. Ці речовини покращують структуру ґрунту, стимулюють ріст рослин та забезпечують їх здоров’я.
  • Компост допомагає ґрунту утримувати більше вологи, що важливо в умовах посухи або при вирощуванні рослин, що потребують багато води.
  • Компост покращує структуру ґрунту, роблячи його менш щільним, що сприяє кращій аерації та кореневому розвитку рослин.
    1. Екологічні переваги
  • Зниження викидів парникових газів. Компостування органічних відходів зменшує виділення метану на сміттєзвалищах, оскільки метан – це потужний парниковий газ, який виділяється при анаеробному розкладі органічних відходів.
  • Збереження біорізноманіття. Використання компосту підтримує здорову екосистему на ділянці, оскільки стимулює активність корисних мікроорганізмів, дощових черв’яків та інших ґрунтових істот.
  • Безпечний процес. Всі органічні матеріали, що потрапляють у компост, розкладаються природним шляхом, без використання хімічних речовин або токсичних добавок.
    1. Економічні переваги
  • Економія на добривах. Компост є чудовою альтернативою комерційним добривам.
  • За допомогою компостування можна зменшити витрати на вивезення органічних відходів на сміттєзвалища чи на переробку.
    1. Зниження забруднення ґрунтів і води
  • Запобігання забрудненню води. Компостування допомагає уникнути забруднення ґрунтів та води токсичними хімічними речовинами, які можуть потрапляти в навколишнє середовище через використання хімічних добрив.
  • Природний процес очищення. В процесі компостування органічні матеріали розкладаються на безпечні для навколишнього середовища елементи, що дозволяє уникнути шкідливих наслідків для екосистеми.
    1. Поліпшення здоров’я рослин
  • Компост покращує здоров’я рослин, підвищуючи їх стійкість до хвороб і шкідників. Він сприяє розвитку корисних мікроорганізмів у ґрунті, які борються з патогенами.
  • Завдяки пористій структурі компосту корені рослин можуть отримати більше кисню, що сприяє їх кращому розвитку.
    1. Простота і доступність
  • Легкість у застосуванні. Компостування не вимагає складних технологій. Це доступний спосіб переробки відходів, який можна здійснювати на маленьких ділянках, використовуючи прості інструменти.
  • Компостування – це не лише спосіб зменшення відходів, але й корисна практика для вашого саду, що сприяє здоров’ю рослин, покращує якість ґрунту, а також допомагає зберігати навколишнє середовище. Це економічно вигідний і екологічно відповідальний метод, що приносить довгострокові переваги для вашої ділянки та для планети в цілому.
  • Чим більше людей буде практикувати компостування, тим чистішим і здоровішим стане навколишнє середовище.

Методичні рекомендації компостування біовідходів на присадибних, дачних і садових ділянках

    1. Що таке компостування?

Компостування – це природний процес розкладання біовідходів із утворенням цінного добрива – компосту. Він покращує ґрунт, живить рослини та зменшує кількість сміття.

Види компостування:

  • Аеробне – з доступом кисню (швидкий спосіб).
  • Анаеробне – без доступу кисню (повільніший).
  • Вермікомпостування – із застосуванням спеціальних черв’яків (червоний каліфорнійський гібрид).
    1. Де встановити компостер?
  • Оптимальне місце – провітрювана ділянка в півтіні.
  • Відстань до сусідської межі (з боку вулиці) – не менше 1 м.
  • До індивідуального колодязя – не менше 5 м, до громадського – не менше 50 м.
  • Краще ставити на землю, щоб була природна циркуляція вологи й доступ мікроорганізмів.
    1. Що можна і що не можна компостувати?

Можна:

  • скошену траву, бур’яни, листя, сіно, солому;
  • овочеві та фруктові відходи, кавову гущу, чайне листя, спеції;
  • обрізки дерев і кущів, тирсу, кору (не оброблену хімією);
  • паперову та картонну упаковку з-під продуктів;
  • харчові рослинні відходи (без м’яса й молочних продуктів).

Не можна:

  • пластик, скло, метал, недопалки;
  • фарби, розчинники, хімію;
  • м’ясо, рибу, кістки, молочні продукти, хліб, жир, олію;
  • фекалії тварин, наповнювачі для туалетів.
    1. Як правильно закладати відходи?
  • Перший шар – гілки, пісок (для дренажу).
  • Далі відходи укладають тонкими шарами (до 5 см) періодично перемішуючи для забезпечення доступу кисню й рівномірності вологи. Оптимальна вологість – як у добре віджатої губки.
    1. Температурні режими

Для якісного компосту важливо підтримувати температуру всередині:

  • Гігієнізація – понад 55 0 С (знищуються шкідники, насіння бур’янів);
  • Гуміфікація – 45-55 0 С;
  • Дозрівання – 35-40 0 С.
    1. Добавки для покращення компосту

Додавайте 10-15% від маси відходів:

  • золу, пісок, глину (бентоніт);
  • суху страву, гілки, листя;
  • вапняковий порошок;
  • спеціальні біопрепарати (ензими).
    1. Терміни дозрівання
  • Звичайне компостування – 12-24 місяці (залежить від способу).
  • Вермікомпостування – приблизно 4 місяці.
    1. Використання компосту
  • Для підживлення дерев, кущів, газонів, квітів.
  • Для вирощування овочів і ягід.
  • Для приготування грунтосумішей.
    1. Норми внесення (приклади):
  • плодові дерева – 3-4 кг/м2 пристовбурового кола;
  • ягідні кущі – 1,5 – 2,5 кг під кущ;
  • овочі- 0,2-0,3 кг на рослину;
  • газон – 3,5-5 кг/м2 (при закладці), 0,15 – 0,3 кг/м2 (для підживлення).
    1. Безпека
  • Працюйте в рукавицях.
  • Не паліть поблизу компостера.
  • Уникайте потрапляння фільтрату в джерела води.

Порада : краще мати два компостери – поки один дозріває, другий заповнюється. Так ви завжди матимете готовий компост.