Історія села
Село Миколаївка – центр Миколаївської сільської ради, до складу якого також входить село Спаське. Розташоване за 25 км від районного та обласного центру – міста Суми. Налічується 503 двори і населення – 1044.
Перші відомості про село Миколаївка з’явилися в кінці XVII століття ( на початку 1689 року) з початком активного заселення Слобідського краю.
За переказами, село Миколаївка було засноване козаками, які зупинилися в цій місцевості. Але за іншими джерелами, село так назвав поміщик на честь свого сина Миколи. Відразу після заснування Миколаївка була невеликим хутором із кількох хат. Його то руйнували, то відбудовували.
За часів, коли Миколаївка була волостю, мала дві церкви, три лавки, дві корчми та початкову школу, в якій навчалося 50 дітей.
Старожили згадують, що в селі до революції нараховувалося 300 дворів, які володіли 700 десятинами землі. Саме в цей час проживала сім’я поміщика Калугіна, який мав приватний маєток в центрі села та володів близько трьома тисячами десятин землі.
Із встановленням радянської влади в Миколаївці знаходилося волосне управління. Головою був назначений мешканець села Кекине Андрій Кузьмич Бондарєв, який із 20 сім`ями села організував гурток. Згодом його переіменовали в артіль і створили комуну, головою якої став А.А.Симоненко.
Достовірних відомостей про час заснування школи в селі немає. Але з розповідей старожилів відомо, що приблизний рік – 1896. Спочатку це була двокласна, а потім чотирикласна школа. У 1911 році була організована перша
бібліотека при церкві, а в 1913 – при школі.
Видатними особистостями, які приймали активну участь в розвитку села були Василь Степанович Живиця і Матвій Федорович Григор`ьєв. Саме завдяки їм був створений перший так званий сільський театр. Колектив дарував людям прекрасні вистави та п’єси і виїздив з концертами до навколишніх сіл: Хотіні, Яструбиного, Кровного, Рогізного.
Головне для селян – це земля. Ще в 1924 році в селі була створена комуна «Маяк соціалізму» на чолі з А.Л.Симоненком, у 1929 році – колгосп «Вперед». Першим його головою був Трохим Михайлович Прокопенко. Він, як і багато наших земляків, зазнав репресій у 1937 році. В колгоспі на той час нараховувалося 442 двори. Крім того, на базі комуни був створений ще один колгосп – ім.Кагановича, до якого входило 79 дворів і 532 га землі. Об`єдналися ці колгоспи в 1951 році.
Талановитих та працелюбних мешканців Миколаївки не обминули страшні хвилі голодомору (1932-1933) та період Великої Вітчизняної Війни (1941-1945). Досить складними були відбудовчі періоди. Після війни колгосп майже нічого не мав. Допомогти підняти село допоміг хороший організатор Михайло Іванович Кузнецов, який був обраний головою артілі та нагороджений високим званням Героя Соціалістичної Праці у 1948 році. До 1958 року Михайло Іванович очолював господарство.
З 1958 по 1979 рік головою колгоспу «Вперед» був Коропченко М.М. Під час його керування колгосп був мільйонером. Були збудовані свино – товарна ферма, школа, а також центральна дорога. Працював літній дитячий садочок.
З 1979 по 2000 рік головою колгоспу був Непийвода І.О. За часів його керування були побудовані: дитячий садок, вулиця Молодіжна та вулиця Миру, будинок культури, тракторна майстерня. По селу були прокладені нові дороги. З 1988року відбулася газифікація села.
Високими званнями Героя Соціалістичної Праці теж були удостоєні молоді жінки – колгоспниці Олександра Миколаївна Швед і Варвара Степанівна Ніколаєнко за вагомі успіхи в праці.
За період війни порідшали ряди аматорів сцени, багато чоловіків не повернулося з війни та люди тягнулися до прекрасного, до світлого. Прийшло молоде покоління: Володимир Видиш, Олександр Пархоменко, Надія Пархоменко, Павло Видиш, Параска Виносум, Іван Вода, Валентина Аніщенко, Петро Щербак, Віталій Тіщенко…Всіх не перелічити…
У 1976 році стартував фестиваль «Хліборобська пісня», де Миколаївські ансамблі займали призові місця. Під час керівництва сільським Будинком культури М.Г.Самілика, в хорі налічувалося 27 чоловік.Співали цілими родинами: Непийводи, Води, Ніколаєнки…У 1991 році хору було присвоєно звання народного. Лауреатом районного фестивалю буои жіночий і чоловічі ансамблі, солісти: Євгенія Вода, Людмила Красуля, Леонід Іващенко. Творче життя самодіяльного народного хору в той час підтримували сільський голова Г.М.Міщенко та директор агрофірми «Вперед» В.П.Кураш.
У 1975 році привітно відкрила двері нова двоповерхова школа, я

ка була побудована на великому пустирі площею до 4 гектарів. Озелененням займалися: директор школи В.Ф.Живодьор, вчителька історії Л.М.Бабенко, заступник директора з виховної роботи Л.Н.Красуля, вчитель математики Л.М.Іванченко та всі учні та вчителі школи. Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів може по праву гордитися вчителями, які працювали в ній: Л.М.Бабенко – відмінник народної освіти, учитель методист, А.М.Семенюта та П.Г.Скорик – нині відомі поети Сумщини. Зараз в педколективі школи 00 учителів. Серед них А.О.Вода – директор школи, В.М.Іванченко та Л.М.Іванченко – старші вчителі.

Школа має три корпуси: власне приміщення, тир, майстерня. На даний момент в школі навчається 130 дітей. Це діти з Склярівки, Софіївки, Кекино, Спаського та Капітанівки.
На даний час директором ТОВ Агрофірми «Вперед» є Віктор Петрович Кураш. Саме завдяки його благодійності був зроблений ремонт школи, Будинку культури, ремонт доріг та багато іншого.
Нині на території Миколаївської сільської ради працюють: Миколаївський НВК з пришкільним дитячим садком, Миколаївський Будинок культури, Спаський об’єкт дозвіллєвої роботи, відділення зв’язку, дві бібліотеки – Миколаївська та Спаська, п’ять крамниць, дві з них приватні. На території села знаходиться Місцева пожежна охорона та Амбулаторія загальної практики сімейної медицини.
30 грудня 2017 року відбулася реорганізація Миколаївської сільської ради, в зв’язку з цим до сільської ради на даний момент входить 20 населених пунктів і налічується 3712 мешканців громади.
Школа має три корпуси: власне приміщення, тир, майстерня. На даний момент в школі навчається 130 дітей. Це діти з Склярівки, Софіївки, Кекино, Спаського та Капітанівки.
На даний час директором ТОВ Агрофірми «Вперед» є Віктор Петрович Кураш. Саме завдяки його благодійності був зроблений ремонт школи, Будинку культури, ремонт доріг та багато іншого.
Нині на території Миколаївської сільської ради працюють: Миколаївський НВК з пришкільним дитячим садком, Миколаївський Будинок культури, Спаський об’єкт дозвіллєвої роботи, відділення зв’язку, дві бібліотеки – Миколаївська та Спаська, п’ять крамниць, дві з них приватні. На території села знаходиться Місцева пожежна охорона та Амбулаторія загальної практики сімейної медицини.
30 грудня 2017 року відбулася реорганізація Миколаївської сільської ради, в зв’язку з цим до сільської ради на даний момент входить 20 населених пунктів і налічується 3712 мешканців громади.