ПАМ’ЯТКА щодо запобігання масової загибелі бджіл

Відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом регулюються Законом України «Про бджільництво» № 1492-ІІІ від 22 лютого 2000 року.
Статтею ст. 30 Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов’язані забезпечити їх охорону.
У процесі сільськогосподарської діяльності, лісових користувань, проведення геологорозвідувальних робіт, видобування корисних копалин, визначення місць випасання і прогону сільськогосподарських тварин, розроблення туристських маршрутів та організації місць відпочинку населення, проведення військових навчань і маневрів, навчань з цивільної оборони населення, випробовувань будь-якої техніки повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження ареалів розселення бджіл.
Забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.
Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.
Фізичні та юридичні особи, які застосовують хімічні засоби захисту рослин під час цвітіння медоносних рослин, згідно зі статтею 37 Закону України «Про бджільництво» зобов’язані не пізніше, ніж за три доби до початку обробки попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані 10 км від оброблених площ, письмовим повідомленням, а також по радіо чи через місцеву пресу. При цьому повідомити точну дату обробки, територію і культури, що будуть оброблюватися, назву препарату, форми і методи його застосування, ступінь і термін дії токсичності препарату і вказівку щодо терміну ізолювання бджіл. Під час цвітіння плодово-ягідних рослин, ріпаку, гірчиці не можна проводити обробку пестицидами, інакше квітки можуть отримати опік, а бджоли й інші корисні комахи-обпилювачі — загинути. Обробку потрібно проводити в фазу бутонізації до цвітіння.
Власники пасік повинні обов’язково зареєструватись у сільській раді, на території якої вони знаходяться, своєчасно інформувати сільські ради, сусідні господарства про місця перебування своїх пасік на стаціонарі і при перевезеннях.
Після одержання повідомлення про майбутню хімічну обробку, бджоляр повинен до її початку вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів. Акцентується увага на необхідності вжиття заходів з охорони бджіл від можливого отруєння. На етикетках пестицидів і агрохімікатів в обов’язковому порядку повинні бути вказані номери державної реєстрації цих засобів, а також інформація про клас небезпечності для бджіл («небезпечний для бджіл» або «безпечний для бджіл»). Обробку нектароносів проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові та вечірні години. Допускається проведення їх у денний час, в похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають із вулика.
Згідно зі статтею 38 ЗУ «Про бджільництво» передбачено, що порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у:
– неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин;
– порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл;
– реалізації продуктів бджільництва та їх сумішей, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи;
– ухиленні від обов’язкової ветеринарно-санітарної експертизи продуктів бджільництва та їх сумішей;
– порушенні правил ввезення на територію України та вивезення за її межі бджіл та продуктів бджільництва;
– реалізації на території України не зареєстрованих в Україні засобів захисту бджіл.
Законами України може бути встановлено відповідальність також за інші види порушень у галузі бджільництва.